Поведінкові чинники ранжирування - види, оптимізація, протиріччя

  • Автор теми Никита
  • Дата створення
Статус
Закрита.
Никита

Никита

Профессор
Пользователи
Реєстрація
19.05.2014
Повідомлення
611
Репутація
63
Вік
42
Мені досить цікавить тематика СЕО і я досить багато читаю по цій темі і інколи мені попадаються досить цікаві статті, якими я хотів би ділитися з Вами. Статті російською мовою, але я буду їх перекладати на українську, щоб хоч якось зробити їх унікальними (надіюся, що Адміністрація буде не проти).

Назву першої статті, ви бачите у назві теми.
Автор: Сергій Сосновський
Сьогодні я хочу поговорити про поведінкові чинники ранжирування. У статті виділю кілька їх
видів, варіантів оптимізації, а також торкнуся суперечливої сторони, яка має місце бути.
Про поведінкові чинники ранжирування часто стали говорити вже більше року тому. Крім
повідомлень Садовського, що вони є і що вони "сильніші" посилальних факторів конкретно (офіційно) більше нічого невідомо.

На думку розробників пошуку поведінка користувачів на сайті може говорити про корисність
як ресурсу, так і контенту, який розташований на ньому. Все залежить від того, як користувачі ведуть себе на сайті, будуть залежати і його позиції в пошуковій видачі.

Нижче я опублікую можливі фактори, які можуть враховуватися пошуковою системою при
ранжируванні документів, а також варіанти їх оптимізації. Все це в будь-якому випадку буде кориснодля ресурсу, тому актуально для кожного вебмастера.

Поведінкові чинники ранжирування

1. Клікабельність сайту у видачі

Тут мається на увазі CTR сайту в серпі. Чим більше користувачів переходить на ваш сайт з якимось
пошуковим запитам, тим корисніший він в очах пошуковика. Ресурс, що знаходиться на першому місці по запиту "купити ipad" має CTR 20%, а на третьому - 35%. Мабуть сайт на третій сходинці корисніший.

Оптимізація. Ключові елементи в пошуковій видачі - це що відображається у заголовоку і сніппеті.
Заголовок повинен бути інформативним, що притягає увагу, містити ключові запитувані
слова, а найголовніше відповідати потребам користувача. В принципі тим же критеріям має
відповідати і сніппет. Якщо Google найчастіше бере в якості опису до сайту інформацію мета-
тегу description, то Яндекс робить це рідко. Якщо вам не сподобався фрагмент, який вибрала пошукова система, то ви можете змінити текстову складову, обрану в якості опису або привести
її в більш привабливий вигляд. Після того, як пошуковик переіндексує сторінку і станеться
текстовий апдейт, в сніппеті повинна з'явитися нова інформація.

Також у видачі може показуватися адрес компанії, додаткові посилання, розширені сніппети і
так далі. Не забувайте про це.

2. Відвідуваність сайту
Перше
- це кількість джерел відвідувачів, а друге - це безпосередньо обсяг відвідувачів.
Очевидно, що якщо на сайт приходять користувачі не тільки з пошукових систем, а, наприклад, з
соціальних мереж, закладок, форумів, блогів, тематичних проектів, type in (прямий трафік) то, швидше всього, він дійсно корисний, саме на нього посилається багато джерел. Інший момент: з 10
різних джерел на ресурс перейшло 20 осіб або 10.000 користувачів. Тобто кількість
може мати значення.

Оптимізація. Я вже писав, що, чим більше джерел посилань на сайт, ви задіюєте, тим краще.
Так і тут. Потрібно пробувати просувати свої проекти не тільки в пошуковій видачі, а також
намагатися задіяти тематичні спільноти, соціальні мережі і так далі. Крім поліпшення
поведінкових факторів ви також зможете отримати зацікавлених відвідувачів і посилання.

3. Поведінка користувачів на сайті

3.1 Показник відмов

Або bounce rate як називають цей показник за кордоном. Він говорить про відсоток відвідувачів, які переглянули тільки одну сторінку. Чим нижчий цей показник, тим краще.

3.2 Час, проведений на сайті
Кількість часу, який приділив користувач перегляду ресурсу.

3.3 Кількість переглянутих сторінок
Вважається, що чим більше відвідувач переглянув сторінок, тим більш цікавим є сайт.

Оптимізація. Щоб покращити ці показники, паралельно створення цікавого контенту,
користувача потрібно "мотивувати" перейти на інші сторінки сайту або зацікавлювати якими-
небудь сервісами (фішками). Внутрішня перелінковка у вигляді посилань на уточнюючі або доповнюючі статті будуть як ніяк, до речі. Це в першу чергу лінки безпосередньо в тілі матеріалу, блоки "схожих записів" і так далі. Користувач ходить по таких посиланнях, скорочується показник відмов, збільшується час, проведений на сайті і кількість переглянутих сторінок.
Також можна на сайті створити який-небудь цікавий тематичний сервіс, який впевнено буде
піднімати поведінкові фактори.
Не варто забувати про найголовніше - якісний і цікавий контент, про надійний і швидкий
хостинг, а також про юзабіліті. Якщо цього не буде, то вже ніяка внутрішня оптимізація не
допоможе.

Протиріччя

Як і в багатьох сферах, тут існує низка суперечностей. Ідеальний сайт повинен відповідати як можна швидше на поставлені питання. Вірно? Тоді у нього буде високий показник відмови, мала
кількість часу, який користувач провів на ньому і глибина перегляду рівна 1. Виходить
деяке нестикування.

Також існує ряд пошукових запитів, за якими потрібна явна відповідь (наприклад, починаються
на "Що таке ... ?"). Швидше за все, користувач відразу знайде інформацію на сайті і закриє його. Є і
інші запити - "марки audi", "рк монітори" і так далі. За ним вже спочатку передбачається
перегляд безлічі сторінок.

Ще, наприклад, великі відмінності щодо типів сайтів. На блозі 2-3 перегляди на відвідувача -
це норма. Для інтернет-магазинів цей показник як мінімум в 2 рази вищий.
Цікаві також комбінації факторів. Наприклад, користувач провів на сторінці довгий час,
знайшов відповідь і пішов. Отримуємо, глибину перегляду 1, 100% показник відмови, але задоволеного відповіддю користувача. Інша справа, коли серфер хоче щось скачати, а йому постійно пхають додаткові посилання (наприклад, у випадку з варезом). Довгий час перебування на сайті, велика кількість переглянутих сторінок, низький показник відмови і сумний користувач, який не зміг знайти, що хотів.

На все це варто робити поправки. Взагалі Яндексу було вигідно розповісти про поведінкові фактори ранжирування і про те, що вони цінуються вище посилання, щоб люди почали вести роботу всередині сайтів, а не шукати секрети seo в посиланнях.

Що ще незрозуміло? Певні поведінкові показники накладаються на сторінки або на сайт
цілком? Обчислюється якесь загальне значення (наприклад, як у Тіцу або Page Rank) або це складні обчислення, які ґрунтуються на специфікці пошукових запитів, тематики сайтів, їх видів і так далі?

Звідки Яндекс бере інформацію про поведінку користувачів на сайті? Це не менш цікаве
питання. За першим пунктом він володіє усією інформацією, що його цікавить. А як же 2 і 3? Так, він може використовувати Яндекс.Бар і Яндекс.Метрику. Але це виходить все одно не повна картина.
Може він взагалі співпрацює з популярними сервісами статистики в Рунеті (liveinternet, наприклад)?

Хто що думає з цього приводу? Буду радий побачити ваші думки в темі. Може бути, у вас є
якісь доповнення або свої спостереження з приводу враховування поведінкових факторів
ранжування?
 
Статус
Закрита.
Назад
Зверху